Нам – 20 років!

20-річний ювілей Відділення релігієзнавства Ін-ту філософії імені Г.С.Сковороди НАНУ

 

До уваги колег: конференція Україна – Ватикан

Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Філософський факультет

Кафедра релігієзнавства і теології

Міністерство культури і туризму України

Національний заповідник «Давній Галич»

Національна Академія наук України

Інститут філософії імені Григорія Сковороди

Відділення релігієзнавства

Українська асоціація релігієзнавців

за підтримки

Посольства України при Святому Престолі

Апостольської Нунціатури в Україні

іініціюють проведення VМіжнародної науково-практичної конференції «Україна – Ватикан: Проблеми державно-церковних взаємин у контексті об’єднаної Європи»

Враховуючи те, що на сьогоднішній день у багатьох країнах Європи і колишнього СРСР проходять процеси згортання демократії та дехристиянізації, а також розділяючи стурбованість християнських церков, зокрема Папи Римського цими процесами і його заклики до рехристиянізації Європи, ініціативна група в складі представників Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, Української асоціації релігієзнавців, кафедри релігієзнавства і теології філософського факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Національного заповідника «Давній Галич», вважає за необхідне розглянути державно-церковні відносини у контексті об’єднаної Європи з метою врахування Україною європейського досвіду крізь призму побудови (формування) власної моделі державно-церковних взаємин.

Продовжуючи реалізацію наукового проекту «Україна – Ватикан», запрошуємо взяти участь у V Міжнародній науково-практичній конференції «Україна – Ватикан: проблеми державно-церковних взаємин у контексті об’єднаної Європи», яка відбудеться 26-28 травна 2011 року в м. Галичі на базі Національного заповідника «Давній Галич» (вул. І. Франка, 1, м. Галич, Івано-Франківська область).

На розгляд конференції виносяться проблемні питання:

1. Релігійні процеси в об’єднаній Європі та місце України в них.
2. Європейські моделі державно-церковних відносин. Конкордати як одна з форм регуляції взаємин між Церквою і Державою.
3. Вплив глобалізації на державно-церковні відносини: український контекст.
4. Ватикан і державно-церковні та церковно-етнічні процеси в Україні: історія, сучасний стан і перспектива.

Оргкомітет конференції

Тел.: 0(3431) 21-896, факс: 0(3431) 21-991, E–mail: semen_pob@rаmbler.ru

 

 

Вічна пам’ять Сергію Борисовичу Кримському

Щойно надійшла сумна вість – помер Сергій Борисович Кримський, який днями відсвяткув своє 80-річчя в колективі содумників, соратників, друзів-філософів.
Від нас пішла уособлена в Кримському ціла епоха велетнів Духу, Особистостей, Філософів Київського кола.

Всі, хто знав його, дивувалися широті його не тільки гуманітарних, зокрема філософських знань, але й вражаючою ерудицією в усіх наукових галузях.
Висока культура, людяність, особиста відповідальність за все, що відбувається в світі, країні, Інституті, особистій долі, непідробна увага до кожної людини, бажання допомогти, стимулювати до саморозвитку, підтримати у складних ситуаціях створили той авторитет, який дійсно мав Сергій Борисович – народний академік. Він виховав декілька поколінь філософів, залишаючись для всіх нас немеркнучим світлом-поводирем в пошуках істини.

В п’ятницю Інститут філософії прощатиметься з цією дивовижною Людиною.
Пам’янемо Сергія Борисовича, щоб наступний Його шлях був легким і радісним.

Колеги, в скорботі за Філософом життя і Філософом в житті.

 

Другий круглий стіл із філософії релігії в сучасній Україні.

Шановні колеги!

24 червня 2010 року (четвер) о 12 годині у Відділенні релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України відбудеться 2-й круглий стіл із філософії релігії  із серії запланованих заходів з метою актуалізації філософії релігії в сучасній Україні. Тема цього круглого столу: Проблематико-методологічні розмежування філософії релігії та релігійної філософії. Запрошуємо Вас до виступів та обговорення.

 

“Актуальні проблеми і перспективи релігієзнавчої науки України”

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РЕЛІГІЄЗНАВЧОЇ НАУКИ УКРАЇНИ(післяслово до кн.2 “Релігієзнавча наука років незалежності”, автор – проф.А.М.Колодний)

Релігієзнавство – порівняно молода і водночас одна з найдавніших галузей гуманітарного знання. Найдавніша тому, що знання про релігію ми знаходимо у творах авторів країн ще давнього світу. Молода тому, що її складові як науки почали конституюватися в систему знання лише в ХVІІІ-ХІХ століттях. Визначитися у своєму предметі релігієзнавству виявилося куди важче, ніж іншим гуманітарним наукам. Складність цього визначення зумовлена передусім гносеологічними чинниками. Річ в тому, що описати феномен релігії за допомогою звичних понять і категорій не можна. Особливістю релігії є те, що в ній відображаються не якісь зовнішні щодо людини природні і суспільні сили, а такий її особистісний стан, який можна назвати станом самовизначення у світі, здобуття людною самої себе. Саме завдяки релігії природні й суспільні об’єкти набувають ролі знаків людських символів і ціннісних орієнтирів, а людина одержує можливість відчути свою причетність до тих процесів, які відбуваються у Всесвіті, але не одержали якогось логічного обґрунтування, виступають як продукт дії якихось непізнаваних Вищих Сил, що існують реально. В релігії людина усвідомлює своє ставлення до світу насамперед через ставлення до свого роду межових основ власного буття і самовизначається в ньому на основі віднайдення в собі того надлюдського, що єднає її з трансцендентним. І тут правим був відомий історик А. Тойнбі, який розумів релігію як таке ставлення людини до життя, яке допомагає їй здолати його труднощі шляхом надання задовільних духовних відповідей на фундаментальні питання про таємницю Всесвіту і її роль і місце в ньому.

 

“Українське релігієзнавство в контексті світової науки про релігію”

5. Українське релігієзнавство в контексті світової науки про релігію (з кн.2 “Релігієзнавча наука років незалежності”, автор проф.Л.О.Филипович)

Українське релігієзнавство увійшло до світового наукового співтовариства порівняно недавно. Знайомство із західною наукою про релігію, яка виявилася неоднорідною, ґрунтованою часто на різних методологічних підходах та методичних засобах, збіглося із непростими внутрішніми трансформаціями, які переживало все гуманітарне знання в Україні після світоглядних та політичних змін у суспільстві. Вітчизняне релігієзнавство в пошуках своєї ідентичності пішло, з одного боку, шляхом протиставлення себе богослов’ю, а з іншого – шляхом відмежування від наукового атеїзму. На перших порах актуальнішим виявився вихід релігієзнавства з лона заідеологізованого суспільствознавства. У формі критичного щодо релігії дослідження релігієзнавство радянської доби було включене до наукового атеїзму. Відтак релігієзнавство поставало не як знання про релігію, а як її критика. Це спотворювало предмет релігієзнавства, сутність релігієзнавчого пізнання, орієнтувало не на дослідження релігійного феномену у всьому розмаїтті форм його існування й складної історії, а на пошуки “компромату” на релігійне світобачення, релігійну віру. Так склалося, що звичайне, без атеїстичного ухилу зацікавлення релігією фактично не мало наукової перспективи в Україні. Однак після розпаду СРСР релігія і церква отримали новий статус в суспільстві, до релігії звернулися мільйони людей, потреба в знанні про релігію стала як ніколи актуальною.

 

“Академічна релігієзнавча інституція”

2. АКАДЕМІЧНА РЕЛІГІЄЗНАВЧА ІНСТИТУЦІЯ (з кн.2 “Релігієзнавча наука років незалежності”, автор проф.А.М.Колодний)

Про Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України: його історію, роботу, співробітників, видання, плани й перспективи.

 

“Релігієзнавча думка України: її історія і сьогоденні здобутки”

Подається скорочено

Розділ І кн.2 “Релігієзнавча наука років незалежності”

УКРАЇНСЬКЕ РЕЛІГІЄЗНАВСТВО В ЙОГО РОЗВИТКУ І НИНІШНЬОМУ СТАНІ

1. РЕЛІГІЄЗНАВЧА ДУМКА УКРАЇНИ: ЇЇ ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННІ ЗДОБУТКИ (автор – проф.А.М.Колодний)

Релігієзнавча думка України до років нашої незалежності всебічно розглядається в першому томі видання. Тут її історію подаємо лише в історіософському зрізі, без повного розгляду релігієзнавчої спадщини її значимих репрезентів.

 

“Релігієзнавство України”: зміст та вступ кн.2 “Релігієзнавча наука років незалежності”

Релігієзнавство України незалежної

Цю книгу підготовлено на основі доопрацювання колективної монографії «Академічне релігієзнавство України: історія і сьогодення» (К., 2006), написаної співробітниками Відділення релігієзнавства ІФ НАНУ. У ній узагальнюються здобутки релігієзнавчої науки України років незалежності, зокрема в такій його дисциплінарній сфері як конфесійне релігієзнавство.

Зацікавлених просимо звертатися у Відділення релігієзнавства, тел. 279-04-18.

Можемо запропонувати ще низку видань з релігієзнавчої проблематики:колективних та індивідуальних монографій, брошур, наукових збірників, номерів наших періодичних видань, диск “Академічне релігієзнавство” та ін.

ЗМІСТ

Вступ (А.Колодний) …………………………………………………….. Розділ І. Українське релігієзнавство в його РОЗВИТКУ І НИНІШНЬОМУ СТАНІ …………………… Релігієзнавча думка України: її історія і сьогоденні здобутки (А.Колодний) Академічна релігієзнавча інституція (А.Колодний) ………………. Етнологія релігії в структурі українського релігієзнавства (Л.Филипович) Релігієзнавча наука і релігієзнавча освіта (А.Колодний) ………… Українське релігієзнавство в контексті світової науки про релігію (Л.Филипович) Українське богословське релігієзнавство сьогодення (В.Шевченко) . Розділ ІІ. Конфесійне релігієзнавство – домінуюча складова українського релігієзнавства Процес конфесіоналізації релігійного життя України як об’єкт наукового вивчення (В.Климов) ………………………………….. Свобода буття релігії: релігієзнавчий вимір (М.Бабій) ………… Християнознавчі студії України (П.Павленко) ………………….. Православна проблематика в дослідницьких здобутках українських релігієзнавців (О.Саган) …………………………….. Католицизм України в сучасних академічних дослідженнях (О.Недавня) Протестантизм як предмет релігієзнавчого дослідження (П.Яроцький) Нові релігійні течії в дослідженнях українських вчених (Л.Филипович) Харизматизм в дослідницькому пошуку релігієзнавців (В.Титаренко) Історіософія ісламу в Україні: минуле та майбутнє (Т.Хазир-Огли) Післяслово. Актуальні проблеми і перспективи релігієзнавчої науки України (А.Колодний) ……………………………………………………………………….. Додатки. …………………………………………………………………… Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України в його науковому складі (на поч. 2010 року) …….. Українська Асоціація релігієзнавців …………………………………….. Видання книжкової, брошурної та журнальної форми Відділення релігієзнавства ІФ НАНУ 1996-2009 років ……………………….. ВСТУП

 

Міжетнічні та міжконфесійні відносини в контексті сучасних суспільних трансформацій

,,Міжетнічні та міжконфесійні відносини в контексті сучасних суспільних трансформацій”

Сім років поспіль на Буковині проводяться наукові заходи, які сприяють як розвитку практичного релігієзнавства та соціології релігії, так і толеризують і урізноманітнюють форми міжконфесійних відносин.

Земля Буковинського краю уже вкотре стає тим експериментальним майданчиком, де відпрацьовуються нові підходи до соціалізації релігії, включення її в соціум як засобу інтеграції та консолідації українського етносу. Показовим є те, що в цьому поліетнічному, поліконфесійному та полікультурному регіоні проживає понад 100 націй і народностей, які ідентифікують себе з різними конфесійними напрямками (25 різновидів), але при цьому знаходять спільну мову та точки дотику для включення в соціальні перетворення.

Строката віросповідна та етнічна карта Буковини у певній мірі є відображенням етно-релігійної мозаїки України.

Специфічною рисою релігійного середовища, яке в той же час є етнічним ідентифікатором, є те, що буковинська земля, будучи найменшою за територією в Україні (1,3% від її площі і чисельністю біля 1 млн. населення), при наявності 1116 релігійних організацій (1076 громад)) посідає 8-ме місце за кількістю і друге після Закарпатської за густотою релігійних організацій (2,68 на один населений пункт).

Важливим соціологічним показником, що відображає специфіку релігійного середовища краю є його висока релігійність – біля 660 тис. осіб (73% від загальної кількості населення) відносять себе до якоїсь конфесії. Майже третя частина з них (240 тис.) – пенсіонери.

Враховуючи досвід буковинців мирно співіснувати, незважаючи на полісвітоглядність та поліетнічність, наукова еліта України, як і гості із-за кордону вирішили вкотре зібратись на науковому форумі для обговорення нагальних проблем та відпрацювання моделей співжиття в глобалізованому світі.

Саме ці проблеми розглядались на міжнародній науковій конференції ,,Міжетнічні та міжконфесійні відносини в контексті сучасних суспільних трансформацій”, яка проходила 29–30 квітня на базі філософсько-теологічного факультету співорганізаторами якої виступили Міністерство освіти і науки України, Чернівецька облдержадміністрація, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, Відділення релігієзнавства інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, Інститут соціології НАН України, Українська асоціація релігієзнавців та Українська асоціація релігійної свободи.