Інформації


20-річний ювілей Відділення релігієзнавства Ін-ту філософії імені Г.С.Сковороди НАНУ

Advertisements

Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Філософський факультет

Кафедра релігієзнавства і теології

Міністерство культури і туризму України

Національний заповідник «Давній Галич»

Національна Академія наук України

Інститут філософії імені Григорія Сковороди

Відділення релігієзнавства

Українська асоціація релігієзнавців

за підтримки

Посольства України при Святому Престолі

Апостольської Нунціатури в Україні

іініціюють проведення VМіжнародної науково-практичної конференції «Україна – Ватикан: Проблеми державно-церковних взаємин у контексті об’єднаної Європи»

Враховуючи те, що на сьогоднішній день у багатьох країнах Європи і колишнього СРСР проходять процеси згортання демократії та дехристиянізації, а також розділяючи стурбованість християнських церков, зокрема Папи Римського цими процесами і його заклики до рехристиянізації Європи, ініціативна група в складі представників Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, Української асоціації релігієзнавців, кафедри релігієзнавства і теології філософського факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Національного заповідника «Давній Галич», вважає за необхідне розглянути державно-церковні відносини у контексті об’єднаної Європи з метою врахування Україною європейського досвіду крізь призму побудови (формування) власної моделі державно-церковних взаємин.

Продовжуючи реалізацію наукового проекту «Україна – Ватикан», запрошуємо взяти участь у V Міжнародній науково-практичній конференції «Україна – Ватикан: проблеми державно-церковних взаємин у контексті об’єднаної Європи», яка відбудеться 26-28 травна 2011 року в м. Галичі на базі Національного заповідника «Давній Галич» (вул. І. Франка, 1, м. Галич, Івано-Франківська область).

На розгляд конференції виносяться проблемні питання:

  1. Релігійні процеси в об’єднаній Європі та місце України в них.
  2. Європейські моделі державно-церковних відносин. Конкордати як одна з форм регуляції взаємин між Церквою і Державою.
  3. Вплив глобалізації на державно-церковні відносини: український контекст.
  4. Ватикан і державно-церковні та церковно-етнічні процеси в Україні: історія, сучасний стан і перспектива.

Оргкомітет конференції

Тел.: 0(3431) 21-896, факс: 0(3431) 21-991, E–mail: semen_pob@rаmbler.ru

 

Щойно надійшла сумна вість – помер Сергій Борисович Кримський, який днями відсвяткув своє 80-річчя в колективі содумників, соратників, друзів-філософів.
Від нас пішла уособлена в Кримському ціла епоха велетнів Духу, Особистостей, Філософів Київського кола.

Всі, хто знав його, дивувалися широті його не тільки гуманітарних, зокрема філософських знань, але й вражаючою ерудицією в усіх наукових галузях.
Висока культура, людяність, особиста відповідальність за все, що відбувається в світі, країні, Інституті, особистій долі, непідробна увага до кожної людини, бажання допомогти, стимулювати до саморозвитку, підтримати у складних ситуаціях створили той авторитет, який дійсно мав Сергій Борисович – народний академік. Він виховав декілька поколінь філософів, залишаючись для всіх нас немеркнучим світлом-поводирем в пошуках істини.

В п’ятницю Інститут філософії прощатиметься з цією дивовижною Людиною.
Пам’янемо Сергія Борисовича, щоб наступний Його шлях був легким і радісним.

Колеги, в скорботі за Філософом життя і Філософом в житті.

Шановні колеги!

24 червня 2010 року (четвер) о 12 годині у Відділенні релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України відбудеться 2-й круглий стіл із філософії релігії  із серії запланованих заходів з метою актуалізації філософії релігії в сучасній Україні. Тема цього круглого столу: Проблематико-методологічні розмежування філософії релігії та релігійної філософії. Запрошуємо Вас до виступів та обговорення.

Релігієзнавство України незалежної

Цю книгу підготовлено на основі доопрацювання колективної монографії «Академічне релігієзнавство України: історія і сьогодення» (К., 2006), написаної співробітниками Відділення релігієзнавства ІФ НАНУ. У ній узагальнюються здобутки релігієзнавчої науки України років незалежності, зокрема в такій його дисциплінарній сфері як конфесійне релігієзнавство.

Зацікавлених просимо звертатися у Відділення релігієзнавства, тел. 279-04-18.

Можемо запропонувати ще низку видань з релігієзнавчої проблематики:колективних та індивідуальних монографій, брошур, наукових збірників, номерів наших періодичних видань, диск “Академічне релігієзнавство” та ін.

ЗМІСТ

Вступ (А.Колодний) ……………………………………………………..

Розділ І. Українське релігієзнавство

в його РОЗВИТКУ І НИНІШНЬОМУ СТАНІ ……………………

  1. Релігієзнавча думка України: її історія і сьогоденні здобутки (А.Колодний)
  2. Академічна релігієзнавча інституція (А.Колодний) ……………….
  3. Етнологія релігії в структурі українського релігієзнавства (Л.Филипович)
  4. Релігієзнавча наука і релігієзнавча освіта (А.Колодний) …………
  5. Українське релігієзнавство в контексті світової науки про релігію (Л.Филипович)
  6. Українське богословське релігієзнавство сьогодення (В.Шевченко) .

Розділ ІІ. Конфесійне релігієзнавство –

домінуюча складова українського релігієзнавства

  1. Процес конфесіоналізації релігійного життя України як об’єкт наукового вивчення (В.Климов) …………………………………..
  2. Свобода буття релігії: релігієзнавчий вимір (М.Бабій) …………
  3. Християнознавчі студії України (П.Павленко) …………………..
  4. Православна проблематика в дослідницьких здобутках українських релігієзнавців (О.Саган) ……………………………..
  5. Католицизм України в сучасних академічних дослідженнях (О.Недавня)
  6. Протестантизм як предмет релігієзнавчого дослідження (П.Яроцький)
  7. Нові релігійні течії в дослідженнях українських вчених (Л.Филипович)
  8. Харизматизм в дослідницькому пошуку релігієзнавців (В.Титаренко)
  9. Історіософія ісламу в Україні: минуле та майбутнє (Т.Хазир-Огли)

Післяслово. Актуальні проблеми і перспективи релігієзнавчої науки України (А.Колодний) ………………………………………………………………………..

Додатки. ……………………………………………………………………

Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України в його науковому складі (на поч. 2010 року) ……..

Українська Асоціація релігієзнавців ……………………………………..

Видання книжкової, брошурної та журнальної форми Відділення релігієзнавства ІФ НАНУ 1996-2009 років ………………………..

ВСТУП (більше…)

,,Міжетнічні та міжконфесійні відносини в контексті сучасних суспільних трансформацій”

Сім років поспіль на Буковині проводяться наукові заходи, які сприяють як розвитку практичного релігієзнавства та соціології релігії, так і толеризують і урізноманітнюють форми міжконфесійних відносин.

Земля Буковинського краю уже вкотре стає тим експериментальним майданчиком, де відпрацьовуються нові підходи до соціалізації релігії, включення її в соціум як засобу інтеграції та консолідації українського етносу. Показовим є те, що в цьому поліетнічному, поліконфесійному та полікультурному регіоні проживає понад 100 націй і народностей, які ідентифікують себе з різними конфесійними напрямками (25 різновидів), але при цьому знаходять спільну мову та точки дотику для включення в соціальні перетворення.

Строката віросповідна та етнічна карта Буковини у певній мірі є відображенням етно-релігійної мозаїки України.

Специфічною рисою релігійного середовища, яке в той же час є етнічним ідентифікатором, є те, що буковинська земля, будучи найменшою за територією в Україні (1,3% від її площі і чисельністю біля 1 млн. населення), при наявності 1116 релігійних організацій (1076 громад)) посідає 8-ме місце за кількістю і друге після Закарпатської за густотою релігійних організацій (2,68 на один населений пункт).

Важливим соціологічним показником, що відображає специфіку релігійного середовища краю є його висока релігійність – біля 660 тис. осіб (73% від загальної кількості населення) відносять себе до якоїсь конфесії. Майже третя частина з них (240 тис.) – пенсіонери.

Враховуючи досвід буковинців мирно співіснувати, незважаючи на полісвітоглядність та поліетнічність, наукова еліта України, як і гості із-за кордону вирішили вкотре зібратись на науковому форумі для обговорення нагальних проблем та відпрацювання моделей співжиття в глобалізованому світі.

Саме ці проблеми розглядались на міжнародній науковій конференції ,,Міжетнічні та міжконфесійні відносини в контексті сучасних суспільних трансформацій”, яка проходила 29–30 квітня на базі філософсько-теологічного факультету співорганізаторами якої виступили Міністерство освіти і науки України, Чернівецька облдержадміністрація, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, Відділення релігієзнавства інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, Інститут соціології НАН України, Українська асоціація релігієзнавців та Українська асоціація релігійної свободи. (більше…)

Вийшов 8-й том десятитомної історії релігій в Україні “НОВІ РЕЛІГІЇ УКРАЇНИ” – 832 с.

В результаті зусиль багатьох науковців, а особливо головного редактора всього проекту проф.А.Колодного, побачило світ унікальне видання, в якому зібраний матеріал про більш ніж 50 новітніх течій в Україні. Крім довідкової інформації проособливості віровчення та обрядової практики, організації і суспільної функціональності течій неохристиянського, язичницького, орієнталістського та іншого спрямування, в книзі розглядається природа новітніх релігійних явищ, їхня суть, прояви, специфіка нетрадиційної релігійнотсі, її статус. Автори чітко визначилися в своїх вихідних методологічних принципах, що дало можливість запропонувати українському суспільству зважений погляд на процеси релігієтворення, запросити читачів до вдумливого сприйняття інформації, яка є такою неоднозначною щодо нових релігій.

Сподіваємося, що том зацікавить не тільки фахівців-релігієзнавців, але й стане у пригоді державним службовцям, які мають справу з конфесійним багатоманіттям України, для журналістів, яким бракує достовірної інформації про нові явища в релігійному житті України, для всіх тих, хто цікавиться духовним розвитком людства, зокрема українців, хто бажає пізнати себе через іншого, поважаючи релігієвибір кожної людини.

Бажаємо всім продуктивного приросту знань про нові релігії України, усвідомлення єдності людей у пошуках своєї духовної природи при збереженні унікальності релігійних досвідів як окремої особи, так і всієї нації.

Наступна сторінка »